чан
ЧАН, а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку. Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (Шиян, Переможці, 1950, 25); Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (Свинар., 1956, 247); Галина в брезентових рукавицях залізною ключкою вимішувала в чані брили старого асфальту (Зар.. Світло, 1961, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чан | чани |
Родовий | чана | чанів |
Давальний | чанові, чану | чанам |
Знахідний | чан | чани |
Орудний | чаном | чанами |
Місцевий | на/у чані, чану | на/у чанах |
Кличний | чане | чани |