часокількість
ЧАСОКІЛЬКІСТЬ, кості, ж., лінгв. Тривалість звука в процесі мовлення. Приголосні звуки (як і голосні ) можуть різнитись, нарешті, не якістю, не основним характером, а часокількістю своєю, тобто тривалістю (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | часокількість | часокількості |
Родовий | часокількості, часокількости | часокількостей |
Давальний | часокількості | часокількостям |
Знахідний | часокількість | часокількості |
Орудний | часокількістю | часокількостями |
Місцевий | на/у часокількості | на/у часокількостях |
Кличний | часокількосте | часокількості |