чатовий
ЧАТОВИЙ, а, е. Прикм. до чати; // у знач. ім. чатовий, вого, ч. Той, хто стоїть на чатах, вартує. Чатовий став на вежу годину тому (Тулуб, Людолови, II, 1957, 181); «Дім здоров'я» дерев'яний. Треба берегтися вогню. Грицько ставив до нього варту, говорив чатовому без жартів: - Зважай, коли хто спалить цей дім у часи твоєї варти, тоді не гнівайся на мене! (Мас., Під небом.., 1961, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чатовий | чатові |
Родовий | чатового | чатових |
Давальний | чатовому | чатовим |
Знахідний | чатового | чатових |
Орудний | чатовим | чатовими |
Місцевий | на/у чатовому, чатовім | на/у чатових |
Кличний | чатовий | чатові |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чатовий | чатова | чатове | чатові |
Родовий | чатового | чатової | чатового | чатових |
Давальний | чатовому | чатовій | чатовому | чатовим |
Знахідний | чатовий, чатового | чатову | чатове | чатові, чатових |
Орудний | чатовим | чатовою | чатовим | чатовими |
Місцевий | на/у чатовому, чатовім | на/у чатовій | на/у чатовому, чатовім | на/у чатових |