чвалом
ЧВАЛОМ, присл. Дуже швидким бігом; навскач. Задерши хвіст і зігнувши голову, вона [корова] чвалом пустилася на город Панаса (Коцюб., І, 1955, 443); Хлопці, чуючи ріку вже близько, Закричали і побігли чвалом (Фр., ХІІI, 1954, 346); Він стрибнув у сідло і з місця погнав коня чвалом (Панч, На калин. мості, 1965, 126); Застояний жеребець чвалом влітає в нові вулиці (Стельмах, І, 1962, 325).
чвал
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чвал | чвали |
Родовий | чвалу | чвалів |
Давальний | чвалові, чвалу | чвалам |
Знахідний | чвал | чвали |
Орудний | чвалом | чвалами |
Місцевий | на/у чвалі | на/у чвалах |
Кличний | чвале | чвали |