чвірка
ЧВІРКА, и, ж., діал. Четвірка, четверня. Дзвоники бреньчать, Копита стукають о змерзлу землю, І вчвал жене по втоптаній дорозі Препишна чвірка (Фр., XI, 1952, 21); Багаті бояри з Молдавії враз із своїми молодими дружинами приїздили гарними оксамитно-чорними чвірками, в посрібленій упряжі (Коб., І, 1956, 401).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чвірка | чвірки |
Родовий | чвірки | чвірок |
Давальний | чвірці | чвіркам |
Знахідний | чвірку | чвірки |
Орудний | чвіркою | чвірками |
Місцевий | на/у чвірці | на/у чвірках |
Кличний | чвірко | чвірки |