червчик
ЧЕРВЧИК, а, ч. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками. До однаковокрилих належать цикади, попелиці, медяниці, червчики; всі однаковокрилі живляться рослинними соками (Шкідн. поля.., 1949, 26); Різні види червчиків пошкоджують яблуню, грушу, сливу, черешню, вишню, смородину, агрус, малину тощо (Шкідн. поля.., 1949, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | червчик | червчики |
Родовий | червчика | червчиків |
Давальний | червчикові, червчику | червчикам |
Знахідний | червчика | червчиків |
Орудний | червчиком | червчиками |
Місцевий | на/у червчику, червчикові | на/у червчиках |
Кличний | червчику | червчики |