чистокровний
ЧИСТОКРОВНИЙ, а, е. 1. Не змішаної породи, чистої крові (про тварин). Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (Мур., Бук. повість, 1959, 121); [Степанида:] Я до війни мала триста п'ятдесят корів, чистокровні голендерки, одна в одну (Корн., П'єси, 1947, 420); - Якщо ви потребуватимете колись чистокровного песика, будьте ласкаві звернутись до мене. Я торгую псами (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 47); // Про типового представника якої-небудь нації. Його прадід був чистокровний німець, коваль (Фр., VII, 1951, 51).
2. перен., розм. Який абсолютно чітко й послідовно відстоює інтереси, погляди, смаки і т. ін. певного середовища, угруповання тощо; справжній.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чистокровний | чистокровна | чистокровне | чистокровні |
Родовий | чистокровного | чистокровної | чистокровного | чистокровних |
Давальний | чистокровному | чистокровній | чистокровному | чистокровним |
Знахідний | чистокровний, чистокровного | чистокровну | чистокровне | чистокровні, чистокровних |
Орудний | чистокровним | чистокровною | чистокровним | чистокровними |
Місцевий | на/у чистокровному, чистокровнім | на/у чистокровній | на/у чистокровному, чистокровнім | на/у чистокровних |