чолобитниця
ЧОЛОБИТНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до чолобитник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чолобитниця | чолобитниці |
Родовий | чолобитниці | чолобитниць |
Давальний | чолобитниці | чолобитницям |
Знахідний | чолобитницю | чолобитниць |
Орудний | чолобитницею | чолобитницями |
Місцевий | на/у чолобитниці | на/у чолобитницях |
Кличний | чолобитнице | чолобитниці |