чорнокрилець
ЧОРНОКРИЛЕЦЬ, льця, ч., поет. Чорнокрилий птах. Орли-чорнокрильці літають, Клекотом звіра на кістки скликають (Мирний, V, 1955, 264); - Коли бусел-коханець прилетів на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати своїм клекотом. Шарпнувся коханець в один бік, в другий, але навкруги нього, мов сторожа, стояли похмурі чорнокрильці. І притихнув він, знітився, а товариство творить над ним свій суд (Стельмах, І, 1962, 476).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чорнокрилець | чорнокрильці |
Родовий | чорнокрильця | чорнокрильців |
Давальний | чорнокрильцеві, чорнокрильцю | чорнокрильцям |
Знахідний | чорнокрильця | чорнокрильців |
Орудний | чорнокрильцем | чорнокрильцями |
Місцевий | на/у чорнокрильці, чорнокрильцеві | на/у чорнокрильцях |
Кличний | чорнокрильцю | чорнокрильці |