чортеня
ЧОРТЕНЯ, яти, с. Зменш. до чорт 1-4. Побіля старшини товпились чорти і чортенята; деякі з чортенят чіплялись за павутину, а інші визирали з тріщин (Стор., І, 1957, 355); Даровитий художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр [страшного суду]: хапкі до згуби, тоненькі чортенята вилами підпихали.. двоєженців у киплячі казани (Ковінька, Кутя.., 1960, 8); - Вона, чортеня, вродлива. Страшнувато до неї й підступати близько (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 600); Хлопці бігцем рушили до вільшини. - Та не біжіть, чортенята! Ідете, то ідіть уже по-людському (Збан., Таємниця.., 1971, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чортеня | чортенята |
Родовий | чортеняти | чортенят |
Давальний | чортеняті | чортенятам |
Знахідний | чортеня | чортенят |
Орудний | чортеням | чортенятами |
Місцевий | на/у чортеняті | на/у чортенятах |
Кличний | чортеня | чортенята |