чудодій
ЧУДОДІЙ, ія, ч. 1. заст. Той, хто робить чудеса; чарівник. Над розгорнутою картою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій карті-оракулі вичитує кожному його долю (Кир., Вибр., 1960, 220); Хто ж такий Куцевич? На це давала відповідь і його стаття. І не треба було бути великим чудодієм, щоб розгадати його характер (Рибак, Час.., 1960, 490); // Той, хто робить щось надзвичайне, дивне. Артисте, друже, чудодіє, Віншую з святом я тебе (Стар., Поет. тв., 1958, 142).
2. розм. Те саме, що дивак. [Карпо:] Скажу твоїми словами: мрії твої-суєта! [Іван:] Карпо! Може, я і справді чудодій, може, мої мрії - суєта; сцена ж - мій кумир, театр - священний храм для мене! Тільки з театра [театру], як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони.. смак псують і тільки тішаться пороком! (К.-Карий, III, 1961, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чудодій | чудодії |
Родовий | чудодія | чудодіїв |
Давальний | чудодієві, чудодію | чудодіям |
Знахідний | чудодія | чудодіїв |
Орудний | чудодієм | чудодіями |
Місцевий | на/у чудодії | на/у чудодіях |
Кличний | чудодію | чудодії |
чудодіяти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чудодію | чудодіємо |
2 особа | чудодієш | чудодієте |
3 особа | чудодіє | чудодіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чудодіятиму | чудодіятимемо |
2 особа | чудодіятимеш | чудодіятимете |
3 особа | чудодіятиме | чудодіятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чудодіяв | чудодіяли |
Жіночий рід | чудодіяла | |
Середній рід | чудодіяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чудодіймо | |
2 особа | чудодій | чудодійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чудодіючи | |
Минулий час | чудодіявши |