чудодійно
ЧУДОДІЙНО, заст., розм. Присл. до чудодійний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (Ковінька, Кутя.., 1960, 27); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі. Вони ураз чудодійно змінили обличчя бібліотекарки: зробили його з непримітного - виразним, з негарного - гарним (Мур., Свіже повітря.., 1962, 4).