чум
ЧУМ, у, ч. Переносне житло деяких народів Північно-Східної Європи (саамі, ненці) та Сибіру (евенки, мансі та ін.), що являє собою конічний остов з жердин, вкритий шкурами тварин, берестом або корою. Давні люди використовували не тільки м'ясо мамонтів. Шкіра та великі кістки були потрібні для спорудження жител на зразок вігвамів або чумів (Знання.., 5, 1966, 27); Низенькі чуми, юрти та рублені хатки туляться до дрімучих лісів або до річного берега (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чум | чуми |
Родовий | чуму | чумів |
Давальний | чумові, чуму | чумам |
Знахідний | чум | чуми |
Орудний | чумом | чумами |
Місцевий | на/у чумі | на/у чумах |
Кличний | чуме | чуми |
чума
ЧУМА, и, ж. 1. Гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що поширюється часто у формі епідемій. Обідрані, голодні люди гинули од чуми та од голоду (Н.-Лев., IV, 1956, 35); В нашій країні ліквідовані тяжкі епідемічні хвороби - чума, холера, паразитарні тифи тощо (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 69); Бубонна чума зустрічається там, де є гризуни, що хворіють на чуму (щури, ховрахи, тарабагани та ін. ), та їх блохи (Підручник дезинф., 1953, 41); *Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Шевч., II, 1963, 171); *У порівн. [Прісцілла:] В єретиків жіноцтво пророкує, і шириться та єресь, мов зараза, вона страшна для церкви, мов чума, і зволікати ніколи з рятунком (Л. Укр., II, 1951, 414).
@ Неначе (як) від (од) чуми тікати (утікати, шарахатися, шарахати, сахатися і т. ін. ) від кого-чого - з жахом, з острахом зникати, ховатися від кого-, чого-небудь. Втікають од мене, неначе од чуми (Н.-Лев., II, 1956, 141); Від рейтара, як від чуми, люди шарахали геть (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 467); Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті, та гроші в кишені гребтимеш, а побачиш у трамваї дядька з мішком - сахатимешся, як від чуми, щоб він тобі чистенької сорочечки не замазав (Тют., Вир, 1964, 42); Чума б його (тебе, їх, вас і т. ін. ) забрала, лайл.- уживається для передачі незадоволення ким-, чим-небудь, бажання позбутися кого-, чого-небудь. - Я перемагаю страх, бо я хоробра людина. І сержант в мене попереду хоробрий ... Орлюк, чума б його забрала (Довж., І, 1958, 311); Чума [його, тебе, їх і т. ін. ] знає (зна), що (куди, як, які і т. ін. ) див. знати; Як чуми жахатися (боятися, страхатися) кого-чого - надзвичайно боятися кого-, чого-небудь. Щоправда, він міг зовсім одібрати в його [сина] хазяйство і знову почати самому хазяйнувати, дак. тоді повстала б у сім'ї сварка та незлагода, а дід Дорош цього не любив і, як чуми, страхався (Гр., II, 1963, 334); [Микита:] Чого ж ви дивитесь на мене? Плюйте ж на бродягу, каміннєм [камінням] у нього жбурляйте... Жахайтесь його, як чуми! (Кроп., І, 1958, 115).
2. перен. Надзвичайно небезпечне, згубне соціальне явище. [Чимчикевич:] Находить велика пошесть, страшна чума [єзуїти], котра може змести нас з лиця землі (Фр., II, 1950, 195); Червона Армія визволила українську землю від коричневої чуми (Корн., Разом із життям, 1950, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чума | чуми |
Родовий | чуми | чум |
Давальний | чумі | чумам |
Знахідний | чуму | чуми |
Орудний | чумою | чумами |
Місцевий | на/у чумі | на/у чумах |
Кличний | чумо | чуми |