чуприндир
ЧУПРИНДИР, индиря, ч., розм. Те саме, що чубар. Гребнули раз, два, три, чотири, Як на! - у берега човни; Троянці наші чуприндирі На землю скіць - як там були! (Котл., І, 1952, 164); Недалечко стоїть високий козак у кармазиновім жупані, в чорних оксамитових штанях і жовтих чоботях... такий з нього чу-приндир, що кращого не знайти і у коші! (Стор., І, 1957, 82); В кого він тільки вдався такий? В кого ж, як не в батька, І в Гната добрішає й добрішає серце до свого норовистого чуприндиря (Стельмах, І, 1962, 545).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чуприндир | чуприндиндирі |
Родовий | чуприндиндиря | чуприндиндирів |
Давальний | чуприндиндиреві, чуприндиндирю | чуприндиндирям |
Знахідний | чуприндиндиря | чуприндиндирів |
Орудний | чуприндиндирем | чуприндиндирями |
Місцевий | на/у чуприндиндирі, чуприндиндиреві | на/у чуприндиндирях |
Кличний | чуприндиндирю | чуприндиндирі |