чутка
ЧУТКА, и, ж. Вістка, повідомлення про кого-, що-небудь. Чутка про дикий бал у панському дворі пішла по селу й нікого не здивувала (Н.-Лев., II, 1956, 74); [Аецій Панса:] Що ж там сталось? про се до мене чутка не дійшла (Л. Укр., II, 1951, 368); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (Шиян, Баланда, 1957, 128); // перев. мн. чутки, ток - відомості, вісті, вірогідність яких не встановлена. Чутки про літературні справи не дуже радісні (Мирний, V, 1955, 419); Ще за рік до арешту долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов переживає якусь внутрішню кризу, якесь переоцінювання колишніх естетичних норм (Тулуб, В степу.., 1964, 298); Про цього відлюдного старого переказували різні химерні чутки (Донч., Вибр., 1948, 6); Чутки з батьківщини йдуть зовсім не радісні: голод, епідемії, руїна (Кол., На фронті.., 1959, 11).
@ Глуха чутка - невиразні перекази про когось, щось. - Парасочко! моя доле!.. Швидко не стане мене тута. Хіба яка глуха чутка донесе до мене звістку, що тут робиться з вами... (Мирний, IV, 1955, 52); І чутка пропала див. пропадати; Нема (немає) чутки див. нема; Ні чутки - ніяких вістей, нічого не чути. Минуло різдво, відсвяткували й водохреща, а з столиці ні чутки (Коцюб., І, 1955, 117); Ні чутки, ні вістки (ні звістки) [немає] від кого, про кого - ніяких вістей від когось, нічого невідомо про кого-, що-небудь. Все як би у якусь безодню запало. Нізвідки ні чутки, ні вістки, ні ніякого порятунку (Кобр., Вибр., 1954, 198); Вже більше року ні звістки, ні чутки не було від Данька (Гончар, II, 1959, 345); Пропав без чутки див. пропадати; Пускати (пустити) чутку див. пускати; Розпускати (розпустити, поширювати і т. ін. ) чутку (чутки) - те саме, що Пускати (пустити) чутку (див. пускати). І Карпо розпустив по селу чутку, що Грицько мав був налякати Пріську (Мирний, III, 1954, 58); Чутка [є, була] така, що...; Є чутка (чутки), що...- чути; кажуть, що...- Хто се тобі сказав? - Хто б не сказав, а чутка така, що ти бенкетуєш із ними незгірш од міщан (П. Куліш, Вибр., 1969, 123); А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Гл., Вибр., 1951, 43); Напишіть, як Ви себе почуваєте. Певно, краще, бо є чутка, що у Вас морози, сухо (Коцюб., III, 1956, 423); - Є чутки, що незабаром на Київському вузлі почнеться страйк,- говорить Кайт і спиняється (Кол., На фронті.., 1959, 56); Чутка йде (пішла, пройшла, шириться, поширилась, розноситься, рознеслася, розходиться, розійшлася і т. ін. )- поширюються звістки про кого-, що-небудь. Десь на шляху, біля діброви, У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла (Гл., Вибр., 1951, 142); Та через кілька днів пішла чутка по селі, що за голос [на виборах] не вільно брати гроші, бо то зрада (Март., Тв., 1954, 182); Восени пройшла чутка, що в Богуслав приїдуть на квартири гусари (Н.-Лев., III, 1956, 133); Одгуляли весілля, молоду привезли до Ониська,- Йосипа все не було. Тілько чутка про його щодня росла-ширилась, то приносила одно, то приносила друге (Мирний, IV, 1955, 40); - Гетьман, гетьман прибув! - пішло скрізь по таборові; і, скоро рознеслась така чутка, зараз деякі бурли [бурлаки] схаменулись, подумали про свою голову (П. Куліш, Вибр., 1969, 158); Востаннє бачили люди молодицю з дівчинкою тоді, як востатнє чутка було розбіглася, що Кармелюк визволивсь (Вовчок, І, 1955, 369).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чутка | чутки |
Родовий | чутки | чуток |
Давальний | чутці | чуткам |
Знахідний | чутку | чутки |
Орудний | чуткою | чутками |
Місцевий | на/у чутці | на/у чутках |
Кличний | чутко | чутки |
чуткий
ЧУТКИЙ, а, е. 1. Який швидко й легко сприймає (що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін. ). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (Фр., II, 1950, 347); Свирид Яковлевич тихенько дерев'яним ключем відмикає двері. Але чутка Настечка почула дзвін клямки, кидається з постелі на поріг і зависає батькові на шиї (Стельмах, II, 1962, 104); // Який добре чув (про орган слуху). Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промені сонця грає роєм мушва; якесь шепотіння, якісь вечірні лісові згуки долітають до чуткого вуха... (Коцюб., І, 1955, 183).
Чуткий сон - неглибокий, сторожкий сон. Дідусь Юхим ще не злазив з печі. Цілісіньку ніч пробухикав, по хаті все снував - ломило старечі кості, гнало від діда сон. Тільки на світанку угрівся трохи на теплій черені, заснув чутким старечим сном (Збан., Сеспель, 1961, 300); Погасивши світло, Микола швидко заснув чутким сном, крізь який просочувався шум ріки і смерек (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 14).
2. Який швидко й глибоко реагує на події, життєві явища; чутливий (у 3 знач.). Батько був людина чула, чутка на розум і полапки якось виховував нас не згірше за гарного педагога (Вас., Незібр. тв., 1941, 158); Це буде мій твір, може, кращий за ті, які читали люди, це буде повість для єдиного читача, найбільше вдячного і чуткого (Коцюб., II, 1955, 183); Хотілося побачить поета юного, чуткого (Тич., II, 1957, 32); // Дуже вразливий, неспокійний. Я ходжу по своєму кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що звучить струнами од кожного руху повітря (Коцюб., І, 1955, 414); *Образно. А внизу видно дерево - чутке, заплакане, шумке: загуде десь вітер - воно тремтить уже й плаче, як живе (Вас., II, 1959, 263).
3. Те саме, що чулий 3. Єсть одна перлина, Що з усіх найкраща в світі. ..Ту перлину не дістати Ні з печер землі, ні з моря: Тільки той її знаходить, Хто чутким родивсь до горя (Сам., І, 1958, 67); Світ йому любо всміхається, дивиться на його Чіпка не злим оком, прислухається чутким серцем (Мирний, І, 1949, 168); І хочеться скоріше завершить Все розпочате, що болить, як наріст, В чуткій душі (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 90).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чуткий | чутка | чутке | чуткі |
Родовий | чуткого | чуткої | чуткого | чутких |
Давальний | чуткому | чуткій | чуткому | чутким |
Знахідний | чуткий, чуткого | чутку | чутке | чуткі, чутких |
Орудний | чутким | чуткою | чутким | чуткими |
Місцевий | на/у чуткому, чуткім | на/у чуткій | на/у чуткому, чуткім | на/у чутких |