шале
ШАЛЕ, невідм., с. Невеликий селянський будинок у горах Швейцарії. У Ціммервальді хочеться постояти в задумі перед дерев'яним шале, схожим на картковий будиночок, де В. І. Ленін з Н. К. Крупською жили під час історичної конференції (Мист., 2, 1967, 6); КП розташувався в мальовничому і затишному альпійському шале (Смолич, Ми разом.., 1950, 182); // Невелика дача такого типу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шале | шале |
Родовий | шале | шале |
Давальний | шале | шале |
Знахідний | шале | шале |
Орудний | шале | шале |
Місцевий | на/у шале | на/у шале |
Кличний | шале | шале |
шал
ШАЛ, у, ч. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання; // Стан виявлення великого і сильного почуття. [Анна:] Але ж ти кохаєш його шалено. [Долорес:] Анно, то не шал! (Л. Укр., III, 1952, 335).
2. чого і без додатка. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи, стихійні явища). [Антей:] Ми вакхічний почнем танець! Змінить оргію шал весни! (Л. Укр., III, 1952, 463); Ні смерті звій, ні шал громів Не в силі рух наш зупинити (Ус., Вибр., 1948, 253); Відрокочуть громи великої грози, і тільки приглушений відгомін ще стугонітиме за горами, поволі вгамовуючи свій шал (Цюпа, Грози.., 1961, 16); Село спало. Неначе не наважуючись розбудити його, хуртовина вгамовувала свій шал і майже нечутно пролітала над пагорбками хаток, над ущелинками вулиць (Речм., Весн. грози, 1961, 3); П'ятеро дорослих людей у човні? Але хіба їм під силу вгамувати, приборкати оцей розгнузданий шал Балатону! (Гончар, Новели, 1954, 56); // Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь і т. ін. ); навальність. Поруйновані траншеї, потрощені бліндажі, безліч свіжих вирв,- все тут ще дихало гарячим шалом недавньої канонади (Гончар, III, 1959, 418); Отак, певне, в шалі битви бачили перед собою всю землю непокірні козацькі голови, отак і входили вони у славу і безсмертя (Стельмах, І, 1962, 324); Письменники, усі митці можуть зробити чимало для згуртованості народів проти гонитви озброєнь, проти ядерного шалу, проти курсу на роз'єднання людей доброї волі (Літ. Укр., 30.ХІІ 1969, 2).
3. Нестримний гнів; лють. Найменший опір приводив його до шалу, очі наливалися кров'ю і тоді він був страшний (Хотк., II, 1966, 55); Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Рильський, II, 1960, 107).
4. Стрімкий рух, дуже швидкий темп чого-небудь; // Відчайдушна відвага; запал, молодецтво. Партизани! Чудне і не зовсім звичне слово. А скільки в ньому змісту - тривожного і героїчного, скільки небезпеки і шалу! (Ле, Клен. лист, 1960, 142); Буяли в нім юнацький шал і снага правого діла (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 234); // Пишний ріст, буяння чогось барвистого, яскравого і т. ін. Твоїх морів ясні свічада, Донбасу зоряні вогні, І тихий смуток листопада, І шал цвітіння навесні (Дмит., Осінь.., 1959, 10); Кого цнотливість яблунева Чи мрійність липова, липнева, Мене ж тривожить восени Вогненний шал горобини! (Мур., Осінні сурми, 1964, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шал | шали |
Родовий | шалу | шалів |
Давальний | шалові, шалу | шалам |
Знахідний | шал | шали |
Орудний | шалом | шалами |
Місцевий | на/у шалі | на/у шалах |
Кличний | шале | шали |
шаля
ШАЛЯ, і, ж. Те саме, що шалька1 1. *Образно. Це був не гуцул Олекса Довбуш, а втілення народної помсти. На одну шалю ваги його душі складалися сотні літ важких терпінь синів і дочок його народу - і низько впала шаля та (Хотк., Довбуш, 1965, 261); Громадськість я малював Фемідою з терезами в руках. На одну з шаль мені ніяк не терпілось покласти хоч морського камінця на мою користь (Ю. Янов., II, 1958, 15); Знак терезів - доби нової знак. Як розгойдалися всесвітні шалі! (Рильський, І, 1960, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шаля | шалі |
Родовий | шалі | шаль |
Давальний | шалі | шалям |
Знахідний | шалю | шалі |
Орудний | шалею | шалями |
Місцевий | на/у шалі | на/у шалях |
Кличний | шале | шалі |
шаль
ШАЛЬ1, ж. і заст. я, ч. 1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). - Купи собі, мамуню, шаль. - Мені не треба тії шалі.- Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Шевч., II, 1963, 244); Бабуня вкрила її своїм великим чорним шалем і повела додому (Л. Укр., III, 1952, 645); Северин підскочив до скрині, брязнув прикладом по замку і став викидати на середину хати Оленине добро: спідниці, білі кашемірові шалі, чоботи (Тют., Вир, 1964, 421); Золотиста шовкова шаль спадала їй на плечі (Десняк, Десну.., 1949, 329); *Образно. Так тихо вгорі наді мною... Небесний заснув океан. Од шалі зорі голубої на луках прослався туман (Сос., Солов. далі, 1957, 17); *У порівн. На березу жовтолистую Сніг нависнув, наче шаль... (Крим,, Вибр., 1965, 118).
Комір шаллю - те саме, що Шалевий комір (див. шалевий).
2. заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива.
ШАЛЬ2, і, ж., діал. Дрібниця (див. дрібниця 1). Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шаль | шалі |
Родовий | шалі | шалей |
Давальний | шалі | шалям |
Знахідний | шаль | шалі |
Орудний | шаллю | шалями |
Місцевий | на/у шалі | на/у шалях |
Кличний | шале | шалі |