шамкати
ШАМКАТИ1, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи.- І чого жахаються, дурні? - шамкає він беззубим ротом. - Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний... (Коцюб., І, 1955, 149); Вибираючи коноплі, бабуся шамкає беззубим ротом баладу про лиху свекруху (Вас., II, 1959, 360); Надійка так і не могла добрати, що говорить до неї, шамкаючи, Тимофій Гаврилович (Коз., Листи.., 1967, 127); *Образно. Здавалося, отак сидів би день, місяць, не пив, не їв, аби тільки гупав бубон, шамкала стара катеринка і лився в груди прозорий, холодний струмінь весни (Чаб., Катюша, 1960, 8).
2. рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти.
ШАМКАТИ2, аю, аєш, недок., діал. Ходити або робити щось швидко, поспіхом.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шамкаю | шамкаємо |
2 особа | шамкаєш | шамкаєте |
3 особа | шамкає | шамкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шамкатиму | шамкатимемо |
2 особа | шамкатимеш | шамкатимете |
3 особа | шамкатиме | шамкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шамкав | шамкали |
Жіночий рід | шамкала | |
Середній рід | шамкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шамкаймо | |
2 особа | шамкай | шамкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шамкаючи | |
Минулий час | шамкавши |