швабський
ШВАБСЬКИЙ, а, е. Прикм. до шваби і Швабія. - Ох, поет я бідний, швабський! На чужині мушу з туги Пропадать (Л. Укр., IV, 1954, 184); Випало знову пройти немало Швабських, і польських, і рідних рік (Мал., Звенигора, 1959, 129); І по ньому з піснею живою Молодь всього світу перейшла. Поле жнив, широке поле бою, Де зотліла бронзова стріла, Гострий спис, насічений хрестами Чорнового швабського лиття (Воронько, Три покоління, 1950, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | швабський | швабська | швабське | швабські |
Родовий | швабського | швабської | швабського | швабських |
Давальний | швабському | швабській | швабському | швабським |
Знахідний | швабський, швабського | швабську | швабське | швабські, швабських |
Орудний | швабським | швабською | швабським | швабськими |
Місцевий | на/у швабському, швабськім | на/у швабській | на/у швабському, швабськім | на/у швабських |