шелюг
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шелюг | шелюги |
Родовий | шелюгу | шелюгів |
Давальний | шелюгові, шелюгу | шелюгам |
Знахідний | шелюг | шелюги |
Орудний | шелюгом | шелюгами |
Місцевий | на/у шелюгу | на/у шелюгах |
Кличний | шелюгу | шелюги |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шелюг | шелюги |
Родовий | шелюга | шелюгів |
Давальний | шелюгові, шелюгу | шелюгам |
Знахідний | шелюг | шелюги |
Орудний | шелюгом | шелюгами |
Місцевий | на/у шелюгу | на/у шелюгах |
Кличний | шелюгу | шелюги |
шелюга
ШЕЛЮГА, и, ж. 1. Верба гостролиста. Гріло сонце, пахло рікою, розпареним листям шелюги і молоденьких осичок (Сенч., Опов., 1959, 129); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (Кол., На фронті.., 1959, 65).
Червона шелюга - червоний верболіз; красноталь. Червона шелюга, верболіз і верби молоді заступили перед сонцем цю ріку давню, ніби навмисне, щоб не висохла,- така вона мілка влітку - прославлена Збруч-ріка! (Кос., Новели, 1962, 116); Чимдалі ширшало розмите земснарядом озеро, підрізані береги разом з травою, з кущами червоної шелюги величезними скибами западали й тонули в ньому (Жур., Вечір... 1958, 105).
2. збірн. Зарості верби гостролистої. Праворуч під вербами річка леліє, Ліворуч у шелюзі гребля біліє (Вирган, В розп. літа, 1959, 147); Зашелестіли кущі, з шелюги, мовби вовна з мішка, висипали люди в кучматих шапках, коротких кожушках без рукавів (Літ. Укр., 19.XI 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шелюга | шелюги |
Родовий | шелюги | шелюг |
Давальний | шелюзі | шелюгам |
Знахідний | шелюгу | шелюги |
Орудний | шелюгою | шелюгами |
Місцевий | на/у шелюзі | на/у шелюгах |
Кличний | шелюго | шелюги |