шемрати
ШЕМРАТИ, ає, недок., чим і без додатка. Видавати легкий шум, шерех і т. ін. Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (Донч., II, 1956, 349); // Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест. *Образно. Присмерк залазить під ліжко, він шемрає за темною завіскою, він дивиться з чорних очей Хачатурова (Донч., II, 1956, 271); - Куди, куди, куди? - шемрали хвилі невтомимо кождої ночі й лизали жалібно берег, і плескались.. о велике каміння (Коб., І, 1956, 462).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шемраю | шемраємо |
2 особа | шемраєш | шемраєте |
3 особа | шемрає | шемрають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шемратиму | шемратимемо |
2 особа | шемратимеш | шемратимете |
3 особа | шемратиме | шемратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шемрав | шемрали |
Жіночий рід | шемрала | |
Середній рід | шемрало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шемраймо | |
2 особа | шемрай | шемрайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шемраючи | |
Минулий час | шемравши |