шербет
ШЕРБЕТ, у, ч. 1. Східний прохолодний фруктовий напій. *Образно. Великий візир Муртаза-паша перебирав жовтими висохлими пальцями білу цапину борідку і голосом євнуха.. лив шербет своїх умовлянь, які врешті зводились до одного: треба чекати (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 383).
2. Густа солодка маса, виготовлена з фруктів, кави, шоколаду з цукром, іноді з горіхами. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., II, 1956, 446); Ханські аскери вносять на срібних тарілках шербет (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 135).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шербет | шербети |
Родовий | шербету | шербетів |
Давальний | шербетові, шербету | шербетам |
Знахідний | шербет | шербети |
Орудний | шербетом | шербетами |
Місцевий | на/у шербеті | на/у шербетах |
Кличний | шербете | шербети |