шинельний
ШИНЕЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шинель, шинеля. До нього підходить він, Кость. Просто . з-під шинельної поли виймає він голуба (Донч., І, 1956, 53); Були твої листи в походах За моїм шинельним обшлагом (Дор., Передгроззя, 1935, 58); // Признач. для шинелі. Від червоноармійців пахло милом, банею і новим шинельним сукном: підрозділи наспіх проходили санобробку (Тют., Вир", 1964, 489).
2. у знач. їм. шинельна, ної, ж. Приміщення, де залишають шинелі, верхній' одяг. Після вечірніх занять він забрався в темний куток шинельної і, сівши на лавку, замислився над своїм безталанням (Доби.. Ол. солдатики, 1961, 48).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шинельний | шинельна | шинельне | шинельні |
Родовий | шинельного | шинельної | шинельного | шинельних |
Давальний | шинельному | шинельній | шинельному | шинельним |
Знахідний | шинельний, шинельного | шинельну | шинельне | шинельні, шинельних |
Орудний | шинельним | шинельною | шинельним | шинельними |
Місцевий | на/у шинельному, шинельнім | на/у шинельній | на/у шинельному, шинельнім | на/у шинельних |