шкамаття
ШКАМАТТЯ, я, с., збірн., діал. Шматки, рештки подертого одягу, взуття та інших речей. Щонайменше може надіятися [піхотинець], що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (Фр., І, 1955, 49).
^ На шкамаття - на дрібні клапті, шматки. "Не буде нічого з того [голосування],- думав хитрий Ван. - Підру [подеру] все на шкамаття. лиш на вулицю вийду" (Ков., Світ.., 1960, 83).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкамаття | |
Родовий | шкамаття | |
Давальний | шкаматтю | |
Знахідний | шкамаття | |
Орудний | шкаматтям | |
Місцевий | на/у шкаматті | |
Кличний | шкамаття |