шкаралупина
ШКАРАЛУПИНА, и, ж„ розм. Те саме, що шкаралупа. Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 537); *Образно. Сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки (Стельмах, І, 1962, 400); Манесенький човник раз у раз поринав у їх [хвилі] , проте дід гнав за іграшки свою хистку шкаралупину (Л. Янов., І, 1959, 306).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкаралупина | шкаралупини |
Родовий | шкаралупини | шкаралупин |
Давальний | шкаралупині | шкаралупинам |
Знахідний | шкаралупину | шкаралупини |
Орудний | шкаралупиною | шкаралупинами |
Місцевий | на/у шкаралупині | на/у шкаралупинах |
Кличний | шкаралупино | шкаралупини |