шквиря
ШКВИРЯ, і, ж., діал. Снігова буря; хуртовина. У полі така шквиря, що й їхати не можна, не то йти (Сл. Гр.); Погасне степ, побуріє, злиняє, осінь роздягне посадки, шквиря-завійниця покотить мряку полями, хуга засвистить поземкою по .. вкритім ожеледдю степовім океані (Гончар, Тронка, 1963, 215); *Образно. Крякали всюди, її [смерть] вітаючи, галки, ворони та круки, пречорна шквиря птаства (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шквиря | шквирі |
Родовий | шквирі | шквир |
Давальний | шквирі | шквирям |
Знахідний | шквирю | шквирі |
Орудний | шквирею | шквирями |
Місцевий | на/у шквирі | на/у шквирях |
Кличний | шквире | шквирі |