шкентель
ШКЕНТЕЛЬ, -я, ч., спец. Порівняно короткий сталевий або прядивний трос переважно з петлею (огоном) на кінці; служить для передачі зусиль лебідки на вантаж, що піднімається, на снасть вітрильного оснащення та ін. ** Шкентель з мусингами – рослинний трос, на якому через кожні 30 – 40 см зроблені кнопи; слугує для лазання замість трапів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкентель | шкентелі |
Родовий | шкентеля | шкентелів |
Давальний | шкентелеві, шкентелю | шкентелям |
Знахідний | шкентель | шкентелі |
Орудний | шкентелем | шкентелями |
Місцевий | на/у шкентелі | на/у шкентелях |
Кличний | шкентелю | шкентелі |