шкилювати
ШКИЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., кого, з кого, діал. Дражнити кого-небудь, насміхатися з когось. Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (Коцюб., І, 1955, 202); В очах сина, як завше.., смішинки.- Шкилюєш із батька? - насупився старий (Літ. Укр., 4.Х 1962, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкилюю | шкилюємо |
2 особа | шкилюєш | шкилюєте |
3 особа | шкилює | шкилюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкилюватиму | шкилюватимемо |
2 особа | шкилюватимеш | шкилюватимете |
3 особа | шкилюватиме | шкилюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шкилював | шкилювали |
Жіночий рід | шкилювала | |
Середній рід | шкилювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкилюймо | |
2 особа | шкилюй | шкилюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шкилюючи | |
Минулий час | шкилювавши |