шкрябонути
ШКРЯБОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкрябнути. Ялиця ледве помітно увігнулася під нею.. Сухі віти, що торкались того краю, мов пазурі, шкрябонули по глині (Мур., Бук. повість, 1959, 27); - Шкрябонув я ото документальну повість (Мушк., День.., 1967, 71); [Кази-дорога:] Писар п'яний був, скочив, схопив гачок залізний від кухні та як не шкрябоне мене по голім тілі, аж я звився з болю (Фр., IX, 1952, 390).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкрябону | шкрябонемо |
2 особа | шкрябонеш | шкрябонете |
3 особа | шкрябоне | шкрябонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шкрябонув | шкрябонули |
Жіночий рід | шкрябонула | |
Середній рід | шкрябонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкрябонімо | |
2 особа | шкрябони | шкрябоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шкрябонувши |