шкіряник
ШКІРЯНИК, а, ч. 1. Робітник шкіряного виробництва; той, хто займається виготовленням шкіри (у 2 знач.). Вже багато тисяч років тому вапно стало постійним гостем у майстернях шкіряників і скловарів, незамінним помічником металургів і гончарів (Таємн. вапна,- 1957, 103); Ремісники однієї і тієї ж професії селилися на одній вулиці. Так виникала і її назва. Скажімо, на Кожум'яцькій жили і працювали кожум'яки - шкіряники, кушніри, дубильники, лимарі (Знання.., 1, 1972, 15); // Фахівець шкіряного виробництва. - Модельєри, шкіряники.. обговорять, як найшвидше освоїти випуск продукції з державним Знаком якості (Веч. Київ, 19.11 1971, 1).
2. розм. Те саме, що дерматолог.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкіряник | шкіряники |
Родовий | шкіряника | шкіряників |
Давальний | шкіряникові, шкірянику | шкіряникам |
Знахідний | шкіряника | шкіряників |
Орудний | шкіряником | шкіряниками |
Місцевий | на/у шкірянику, шкіряникові | на/у шкіряниках |
Кличний | шкірянику | шкіряники |