шльонка
ШЛЬОНКА, и, ж. 1. Вівця шльонської породи. Сам себе не пізнав, ..зовсім не я, а німець А дам Іванович Фрік, що в Кременчуці шльонку розбирає... (Стор., І, 1957, 121).
2. Вовна з такої вівці. Скільки оком кинеш - скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури: назустріч везуть шльонку, кожі, сіль, рибу (Стор., І, 1957, 77); // Тканина з цієї вовни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шльонка | шльонки |
Родовий | шльонки | шльонок |
Давальний | шльонці | шльонкам |
Знахідний | шльонку | шльонки, шльонок |
Орудний | шльонкою | шльонками |
Місцевий | на/у шльонці | на/у шльонках |
Кличний | шльонко | шльонки |