шлюзник
ШЛЮЗНИК, а, ч. Робітник, що обслуговує шлюз (у 1, 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шлюзник | шлюзники |
Родовий | шлюзника | шлюзників |
Давальний | шлюзникові, шлюзнику | шлюзникам |
Знахідний | шлюзника | шлюзників |
Орудний | шлюзником | шлюзниками |
Місцевий | на/у шлюзнику, шлюзникові | на/у шлюзниках |
Кличний | шлюзнику | шлюзники |