шлятися
ШЛЯТИСЯ, шляюся, шляєшся, недок., фам. Ходити туди-сюди, з місця на місце (перев. без мети, без діла); бродити. - Де Хведір?..- Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока! (Мирний, III, 1954, 55); Брудними вулицями шлялися ватаги п'яних людей, схожих на волоцюг (Кол., Терен.., 1959, 55); // Переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування. У вагоні стогін, крик, лайка, божкання, ойкання. - Еге,- думаю,-значить, люди не марно язиками ляпають, бо ще вдома чув, ніби банда якогось Орлика по лісах шляється (Збан., Сеспель, 1961, 228); // Бувати де-небудь, у когось. [Зінаїда:] Годі тобі його лаяти. Дивись, Петрусь аж зблід. [Погода:] Шляється ночами по ресторанах, тому й зблід (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шляюся | шляємося |
2 особа | шляєшся | шляєтеся |
3 особа | шляється | шляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шлятимуся | шлятимемося |
2 особа | шлятимешся | шлятиметеся |
3 особа | шлятиметься | шлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шлявся | шлялися |
Жіночий рід | шлялася | |
Середній рід | шлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шляймося | |
2 особа | шляйся | шляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шляючись | |
Минулий час | шлявшись |