шліфований
ШЛІФОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шліфувати.
2. у знач. Прикм. Якого піддали шліфуванню. Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (Фр., VI, 1951, 254); Перший шліфований болт вже став на своє місце, надійно з'єднав кронштейн і станину (Собко, Звич. життя, 1957, 322); У період нового кам'яного віку (близько 4-2 тисяч років до н. е. ) люди навчились виготовляти посуд з випаленої глини, а також шліфовані кам'яні знаряддя з просвердленими отворами для дерев'яної ручки (Іст. СРСР, І, 1957, 9); Її [мову] плекають, щоб вона завжди була досконала, мала слово соковите, шліфоване, як кристал-самоцвіт (Мист., 6, 1965, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шліфований | шліфована | шліфоване | шліфовані |
Родовий | шліфованого | шліфованої | шліфованого | шліфованих |
Давальний | шліфованому | шліфованій | шліфованому | шліфованим |
Знахідний | шліфований, шліфованого | шліфовану | шліфоване | шліфовані, шліфованих |
Орудний | шліфованим | шліфованою | шліфованим | шліфованими |
Місцевий | на/у шліфованому, шліфованім | на/у шліфованій | на/у шліфованому, шліфованім | на/у шліфованих |