шовковик
ШОВКОВИК, а, ч. 1. Гусениця шовковицевого шовкопряда. Листям учитель годував шовковиків. Ми з Яшком у себе теж посадили, шовковицю (Панч, На калин. мості, 1965, 31); - У нас були кози, був виноградник, садок. А в садку маслини. Багато маслин і горіхів і морен, де ми розводили шовковиків (Тулуб, Людолови, II, 1957, 347).
2. Робітник шовкової промисловості. Директиви п'ятирічного плану відкрили перед шовковиками величезні перспективи дальшого збільшення випуску продукції (Роб. газ., 15. VI 1966, 1); Дарницькі шовковики освоїли виробництво високоякісних тканин "Черемшина", "Славутич", "Оксана" (Веч. Київ, 15.III 1971, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шовковик | шовковики |
Родовий | шовковика | шовковиків |
Давальний | шовковикові, шовковику | шовковикам |
Знахідний | шовковика | шовковиків |
Орудний | шовковиком | шовковиками |
Місцевий | на/у шовковику, шовковикові | на/у шовковиках |
Кличний | шовковику | шовковики |