шомпольний
ШОМПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта, 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольна й іржава (Ю. Янов., IV, 1959, 22); За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (Стельмах, І, 1962, 397).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шомпольний | шомпольна | шомпольне | шомпольні |
Родовий | шомпольного | шомпольної | шомпольного | шомпольних |
Давальний | шомпольному | шомпольній | шомпольному | шомпольним |
Знахідний | шомпольний, шомпольного | шомпольну | шомпольне | шомпольні, шомпольних |
Орудний | шомпольним | шомпольною | шомпольним | шомпольними |
Місцевий | на/у шомпольному, шомпольнім | на/у шомпольній | на/у шомпольному, шомпольнім | на/у шомпольних |