шпарочка
ШПАРОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шпарка. Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Л. Укр., І, 1951, 390); У шпарочку паркана видно тоді було: в дворі машини всякі, сад, підстрижені дерева (Головко, II, 1957, 79); Під склом у великій рамці - фотографії. Хтось їх туди вставляв ще давно, мабуть: всі шпарочки між рамкою і склом пилом забиті (Дор., Не повтори.., 1968, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпарочка | шпарочки |
Родовий | шпарочки | шпарочок |
Давальний | шпарочці | шпарочкам |
Знахідний | шпарочку | шпарочки |
Орудний | шпарочкою | шпарочками |
Місцевий | на/у шпарочці | на/у шпарочках |
Кличний | шпарочко | шпарочки |