шпарування
ШПАРУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. шпарувати. Дівчата обстругували стіни,- які з долу, які з кобилиць угорі. Одна місила посеред хати, просто на підлозі, глину з кізяком на шпарування (Головко, II, 1957, 98).
2. Глина, якою замазані щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель. Ще й не вечір - а вже й шпарування висохло; тільки побілити... (Мирний, III, 1954, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпарування | шпарування |
Родовий | шпарування | шпарувань |
Давальний | шпаруванню | шпаруванням |
Знахідний | шпарування | шпарування |
Орудний | шпаруванням | шпаруваннями |
Місцевий | на/у шпаруванні | на/у шпаруваннях |
Кличний | шпарування | шпарування |