шпирнути
ШПИРНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Однокр. до шпирати 1. Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Макушченко його поборов (Кв.-Осн., II, 1956, 260); *У порівн. Княгиню тим часом підвели з землі. Вдихнула небога на вітрі, да, мабуть, почувши, що сказав Черевань, аж застогнала, наче її хто ножем шпарнув у серце (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпирну | шпирнемо |
2 особа | шпирнеш | шпирнете |
3 особа | шпирне | шпирнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шпирнув | шпирнули |
Жіночий рід | шпирнула | |
Середній рід | шпирнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпирнімо | |
2 особа | шпирни | шпирніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шпирнувши |