штирхати
ШТИРХАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Штрикати. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає,- чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною! (Вовчок, І, 1955, 109); Був у нас один такий, що жінка й під піч кочергою було зажене, ще й туди штирхав та кричить (Барв., Опов.., 1902, 328); *У порівн. Скільки часу пролежав,- Юрій не знав. Тільки коли опритомнів і поворухнув ногою - відчув різкий біль, наче в неї хтось штирхав гострою залізякою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 157).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штирхаю | штирхаємо |
2 особа | штирхаєш | штирхаєте |
3 особа | штирхає | штирхають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штирхатиму | штирхатимемо |
2 особа | штирхатимеш | штирхатимете |
3 особа | штирхатиме | штирхатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | штирхав | штирхали |
Жіночий рід | штирхала | |
Середній рід | штирхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штирхаймо | |
2 особа | штирхай | штирхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | штирхаючи | |
Минулий час | штирхавши |