шукачів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шукачів | шукачева | шукачеве | шукачеві |
Родовий | шукачевого | шукачевої | шукачевого | шукачевих |
Давальний | шукачевому | шукачевій | шукачевому | шукачевим |
Знахідний | шукачів, шукачевого | шукачеву | шукачеве | шукачеві, шукачевих |
Орудний | шукачевим | шукачевою | шукачевим | шукачевими |
Місцевий | на/у шукачевому, шукачевім | на/у шукачевій | на/у шукачевому, шукачевім | на/у шукачевих |
шукач
ШУКАЧ, а, ч. 1. Людина, зайнята розшуками чого-небудь. Всі оті шукачі посад нагадували хворих, що, зневірившись у медицині, йшли за порадою до знахаря (Вільде, Сестри.., 1958, 455); З нього сміятимуться, його зневажатимуть за обман.. І Віталій, оцей жовторотий шукач справедливості, теж топтатиме його разом з Борисом (Мур., Свіже повітря.., 1962, 175); Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя (Цюпа, Україна.., 1960, 272); *Образно. Мистецтву по дорозі з революцією, бо по своїй природі воно шукач, перетворювач, революціонер (Талант.., 1958,161); // Особа, яка (перев. професійно) займається відкриттям, розшуками родовищ копалин, рослин, нових шляхів і т. ін. Мигають вогники загадкою,- Хто світить їх - Чабан? Турист? Чи скарбів шукачі - геологи? Чи запізнілий тракторист? (Нех., Чудесний сад, 1962, 77); В гумових чоботях люди - нафти шукачі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 68).
@ Шукач пригод: а) мандрівник по малодосліджених місцях. Тоня й досі не може як слід збагнути, що сталося з цим судном.. Привели моряки його, кинули в затоці й пішли собі, розпаливши апетити степових шукачів пригод (Гончар, Тронка, 1963, 239); б) людина авантюристичних нахилів. Брун став хрестоносцем. Це припало до вподоби гонористому шукачеві пригод (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 440).
2. розм. Те саме, що шпик2. Кармелеві вороги не всипляли: казано взброїти шукачів і слідців, повелено стріляти, якщо не можна буде живцем взяти (Вовчок, І, 1955, 369); - Радистка дала центрові звістку про себе, і на цьому помовчте декілька днів. До райкому раджу поки що не звертатися, щоб не навести шукачів на слід. Нікого із складу ваших груп не зачеплено?- Ні. (Ю. Янов., І, 1954, 200).
3. перев. у сполуч. із сл. собака. Службовий собака з гострим чуттям, який відшукує кого-, що-небудь по слідах. Хап і Храп обходять приміщення з собакою-шукачем (Коч., II, 1956, 189); Собака-шукач повів свого господаря в сарай. Там на розкладних ліжках спали Савка і Павка.. Від обох тхнуло горілкою (Ткач, Плем'я.., 1961, 231); *У порівн. Не з добрими намірами крутився біля загарбників Лукан. От щось йому наказали. Він, мов пес-шукач, потяг носом повітря, насторожився і вперше за весь час уп'явся поглядом жовтих очей у натовп (Збан., Таємниця.., 1971, 52).
4. техн. Механізм, пристрій, який автоматично знаходить що-небудь. Мінери, озброєні шукачами, легко знайшли ледве замасковані нашвидкуруч чотири підривні прилади і біля кожного з них поставили водія легкового авто (Ле, Клен. лист, 1960, 241); Віталій стояв і дивився, як Жорка Мацкевич, поволі повертаючи «шукач»-регулятор, вияснив, де стався обрив електромережі (Мур., Свіже повітря.., 1962, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шукач | шукачі |
Родовий | шукача | шукачів |
Давальний | шукачеві, шукачу | шукачам |
Знахідний | шукача | шукачів |
Орудний | шукачем | шукачами |
Місцевий | на/у шукачі, шукачу, шукачеві | на/у шукачах |
Кличний | шукачу | шукачі |