шуснути
ШУСНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що шаснути. Хома таки не витримав: тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (Коцюб., І, 1955, 90); На поріг ізнову вийшов хлопець. Озирнувшись навкруги, чи ніхто не дивиться, він швиденько шуснув протоптаною стежкою в бур'яни (Вас., II, 1959, 370); Сергій, шуснувши з полу на долівку, за якусь хвилинку встиг надіти валянки, згребти кожух і шапку й вискочити в сіни (Хор., Незакінч. політ, 1960, 56); // безос. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх (Укр.. присл.., 1963, 198).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шусну | шуснемо |
2 особа | шуснеш | шуснете |
3 особа | шусне | шуснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шуснув | шуснули |
Жіночий рід | шуснула | |
Середній рід | шуснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шуснімо | |
2 особа | шусни | шусніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шуснувши |