єднання
ЄДНАННЯ, я, с. Тісний зв'язок; згуртованість. Бенкет вийшов на славу: земські стовпи зійшлися з дворянськими стовпами празникувати свято єднання, згоди (Мирний, III, 1954, 288); В міцному братньому єднанні ми захистили правди світ (Уп., Вітчизна миру, 1951, 56);//Взаємозв'язок, ділові, дружні стосунки; близькість відносин. Про культурне єднання українського і білоруського народів свідчать їхні театральні зв'язки (Мист., 1, 1959, 13); Це край мій - В труді і в обнові, Де вільний, щасливий народ Живе у єднанні й любові (С. Ол., Як ми кажем.., 1951, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | єднання | єднання |
Родовий | єднання | єднань |
Давальний | єднанню | єднанням |
Знахідний | єднання | єднання |
Орудний | єднанням | єднаннями |
Місцевий | на/у єднанні | на/у єднаннях |
Кличний | єднання | єднання |