ідейний
ІДЕЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до ідеї (у 2,4 знач.), пов'язаний з нею. Було [у гуртку] дуже багато ідейних балачок, ще більше розмов про старих «українофілів» (Гр., II, 1963, 49); Завдання комуністичного будівництва, ідейного виховання трудящих вимагають активізації роботи вчених, які працюють в галузі суспільних наук (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 40); Переклади Я. Купали відзначаються великою увагою до оригіналу, вмінням передати його ідейно-змістову основу, стиль, поетичну майстерність (Рад. літ-во, 5, 1958, 70).
2. Пройнятий передовими ідеями, пов'язаний з ними; передовий. Радянська література -найпередовіша, найбільш ідейна література світу (Рад. Укр., 14.VІІІ 1951, 1).
3. розм. Відданий ідеалу (у 1 знач.); безкорисливий. Він такий чистий, такий ідейний, з могутнім даром слова.. мусить жити для вищих цілей, для добра (Коцюб., І, 1955, 326).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ідейний | ідейна | ідейне | ідейні |
Родовий | ідейного | ідейної | ідейного | ідейних |
Давальний | ідейному | ідейній | ідейному | ідейним |
Знахідний | ідейний, ідейного | ідейну | ідейне | ідейні, ідейних |
Орудний | ідейним | ідейною | ідейним | ідейними |
Місцевий | на/у ідейному, ідейнім | на/у ідейній | на/у ідейному, ідейнім | на/у ідейних |