ідіоматичний
ІДІОМАТИЧНИЙ, а, е. Стос. до ідіоми та ідіоматики. Багато у Шевченка ідіоматичних зворотів, що характеризують різний стан людини.. і здебільшого становлять у реченні образне означення явища (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 229).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ідіоматичний | ідіоматична | ідіоматичне | ідіоматичні |
Родовий | ідіоматичного | ідіоматичної | ідіоматичного | ідіоматичних |
Давальний | ідіоматичному | ідіоматичній | ідіоматичному | ідіоматичним |
Знахідний | ідіоматичний, ідіоматичного | ідіоматичну | ідіоматичне | ідіоматичні, ідіоматичних |
Орудний | ідіоматичним | ідіоматичною | ідіоматичним | ідіоматичними |
Місцевий | на/у ідіоматичному, ідіоматичнім | на/у ідіоматичній | на/у ідіоматичному, ідіоматичнім | на/у ідіоматичних |