іманентний
ІМАНЕНТНИЙ, а, е. Властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм. Гроші як міра вартості є необхідна форма прояву іманентної товарам міри вартості, - робочого часу (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 98); Зрозуміти «своєрідність» Франка неможливо, якщо вивчати його як явище іманентне, не пов'язане і не споріднене з іншими національними культурами (Рад. літ-во, 5, 1963, 92).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | іманентний | іманентна | іманентне | іманентні |
Родовий | іманентного | іманентної | іманентного | іманентних |
Давальний | іманентному | іманентній | іманентному | іманентним |
Знахідний | іманентний, іманентного | іманентну | іманентне | іманентні, іманентних |
Орудний | іманентним | іманентною | іманентним | іманентними |
Місцевий | на/у іманентному, іманентнім | на/у іманентній | на/у іманентному, іманентнім | на/у іманентних |
іманентне
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іманентне | |
Родовий | іманентного | |
Давальний | іманентному | |
Знахідний | іманентний | |
Орудний | іманентним | |
Місцевий | на/у іманентному, іманентнім | |
Кличний | іманентне |