іменниковий
ІМЕННИКОВИЙ, а, е. Стос. до іменника. Прислівник іменникового походження.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | іменниковий | іменникова | іменникове | іменникові |
Родовий | іменникового | іменникової | іменникового | іменникових |
Давальний | іменниковому | іменниковій | іменниковому | іменниковим |
Знахідний | іменниковий, іменникового | іменникову | іменникове | іменникові, іменникових |
Орудний | іменниковим | іменниковою | іменниковим | іменниковими |
Місцевий | на/у іменниковому, іменниковім | на/у іменниковій | на/у іменниковому, іменниковім | на/у іменникових |