імпульс
ІМПУЛЬС, у, ч. 1. Внутрішній поштовх, спонукання до якої-небудь дії. Ціла балада [«Причинна»] вилилася у Шевченка з одного імпульсу, з одного сильного душевного настрою (Фр., XVI, 1955, 269); Вона була дівчина на свій вік розумово незвичайно розвинена, повна імпульсів і жадоби до науки й діла (Коб., III, 1956, 129); Вона хотіла круто повернутись і йти назад... Але, скоряючись якомусь.. імпульсові, жінка не повернулась (Донч., III, 1956, 429).
2. фізл. Раптове й короткочасне збудження в нервових елементах, зумовлене їх подразненням і спрямоване на виконання певних дій. Нервова система подає імпульси для скорочення м'язів (Шк. гігієна, 1954, 67); Нервові імпульси, що надходять до кори головного мозку при скороченні м'язів, підвищують її збудливість (Метод. викл. анат.., 1955, 75).
3. фіз. Кількість руху, яка дорівнює добуткові маси тіла на його швидкість.
^ Електричний імпульс - короткочасний стрибок електричного струму або напруги в електричному колі. Велике значення для технічного прогресу в металообробці мав застосування ультразвуку і потужних електричних імпульсів (Рад. Укр., 6.I 1963, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | імпульс | імпульси |
Родовий | імпульсу | імпульсів |
Давальний | імпульсові, імпульсу | імпульсам |
Знахідний | імпульс | імпульси |
Орудний | імпульсом | імпульсами |
Місцевий | на/у імпульсі | на/у імпульсах |
Кличний | імпульсе | імпульси |