індивідуал
ІНДИВІДУАЛ, а, ч., рідко. Те саме, що індивідуаліст. - Будете індивідуалами-одноосібниками,- провіщав дід Сербиченко,- не стане вам просвітку (Ю. Янов., Мир, 1956, 191).
індивідуалізація, ї, ж. Дія за знач. індивідуалізувати. Неодмінною умовою художньої повноцінності драматичного твору є індивідуалізація мови дійових осіб (Життя К.-Карого, 1957, 176); Гребінка прекрасно володів засобами індивідуалізації: кожен образ у байці одержує характерні, тільки йому властиві ознаки (Рад. літ-во, 1, 1962, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | індивідуал | індивідуали |
Родовий | індивідуала | індивідуалів |
Давальний | індивідуалові, індивідуалу | індивідуалам |
Знахідний | індивідуала | індивідуалів |
Орудний | індивідуалом | індивідуалами |
Місцевий | на/у індивідуалі, індивідуалові | на/у індивідуалах |
Кличний | індивідуале | індивідуали |