індуктор
ІНДУКТОР, а, ч., спец. 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор.
2. Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми. Майже в усіх генераторах змінного струму обмотку.. встановлюють нерухомо, а обертатися примушують магнітну систему (індуктор) (Курс фізики, III, 1956, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | індуктор | індуктори |
Родовий | індуктора | індукторів |
Давальний | індукторові, індуктору | індукторам |
Знахідний | індуктор | індуктори |
Орудний | індуктором | індукторами |
Місцевий | на/у індукторі | на/у індукторах |
Кличний | індукторе | індуктори |