індульгенція
ІНДУЛЬГЕНЦІЯ, ї, ж. Грамота про відпущення гріхів, яку видавала католицька церква від імені папи римського за певні заслуги перед церквою, а також за гроші. Церква виготовляла особливі грамоти, які мали назву індульгенцій (Іст. середніх віків, 1955, 127); * Образно. Куриленко, природно, щедро роздає ідейні та художні індульгенції раннім п'єсам Я. Мамонтова (Рад. літ-во, 5, 1958, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | індульгенція | індульгенції |
Родовий | індульгенції | індульгенцій |
Давальний | індульгенції | індульгенціям |
Знахідний | індульгенцію | індульгенції |
Орудний | індульгенцією | індульгенціями |
Місцевий | на/у індульгенції | на/у індульгенціях |
Кличний | індульгенціє | індульгенції |